ЛЯЛЬКА-МОТАНКА: САКРАЛЬНА МІСТИКА ІГРАШКИ
Лялька-мотанка — українська народна лялька та оберіг. Перші ляльки-мотанки з'явилися ще 5000 років тому і поширеними були практично в кожній країні. Тоді ці ляльки були схожими між собою, адже виготовляли їх лише із шматків тканини та матеріалу, який замотували всередину.
Ганчір'яна лялька, Стародавній Рим (4-3 ст. до н. е.)
Висота: 19 см. (Британський музей)
na-skryzhalyah.blogspot.com
Висота: 19 см. (Британський музей)
na-skryzhalyah.blogspot.com
Назва ляльки-мотанки походить від її способу виготовлення (від укр. мотати). Цікаво, що для створення такої ляльки не можна було використовувати ножиці, голки та інші колючо-ріжучі предмети. Тканину рвали руками на маленькі клаптики, а потім змотували їх нитками.
na-skryzhalyah.blogspot.com
Лялька-мотанка не має обличчя. Замість нього зображено хрест – знак сонця, або ж просто залишено біле полотно. Згідно з віруванням, лялька з певними вираженими рисами обличчя може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може спричинити небажані наслідки.
Українська мотанка – це ошатно вдягнена та оригінально прикрашена лялька. Здавна у кожній українській родині вона виконувала роль оберега, була символом жіночності та мудрості. За повір'ям, саме вона берегла сімейний затишок, добробут та захищала від злих сил. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі ще немає. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками у скриню до приданого клали ляльки. До ретельно зробленої лялечки обов'язково додавали ляльку-нареченого. Після одруження цими ляльками гралися та вірили, що так швидше з'являться діти.
na-skryzhalyah.blogspot.com
Окрім цього, лялька-чарівниця могла навіть керувати погодою та лікувати від хвороб. Наприклад, щоби прикликати дощ, жінки нашвидкуруч робили мотанку та вкладали в неї своє бажання. Матері замотували у ляльку цілющі трави і давали гратися нею дітям, а згодом спалювали мотанку, а разом із нею і дитячі недуги. Також існувало повір'я, якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я скоро чекатиме поповнення.
Мотанка – лялька, яка мала берегти, забавити та навіть нагодувати маля. Матері, залишаючи своїх діток, замотували в лялечку фрукти, кашу або шматочок хліба і підвішували її над колискою. Так, це була і забавка, і їжа для дитини.
na-skryzhalyah.blogspot.com
Під час створення такої української іграшки важлива кожна дрібниця. Майстриня передавала ляльці свій настрій, думки та енергію. Важливо, що ляльку-оберіг створювали відразу цілком, тобто майстрині не дозволялося відволікатися та переривати творчий процес. Здавна вважали, що мотанка могла приносити лише добро.
na-skryzhalyah.blogspot.com
Українська лялька-мотанка повинна мати обов’язкові елементи одягу, у яких є певне значення. Спідниця символізує землю, сорочка - позначає три часи: минулий, теперішній та майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - символізує зв'язок із небом.
Технологія виготовлення ляльки-мотанки
Лялька-веснянка:
За традицією, при виготовленні цієї ляльки не використовуємо голки і ножиці, підбираємо натуральні тканини, потрібну довжину відміряємо долонями.
нам знадобиться:
-світла тканина — ширина 2 долоні, довжина 3 долоні (для тіла ляльки) — 1 шт.; -світла тканина — ширина 1 долоня, довжина 2 долоні (для рук) — 1 шт.; -яскрава тканина — ширина 1 долоня (для спіднички) — 2 шт.; - мереживо або вишита тканина для фартушка; -нитки яскравих кольорів (для волосся); -міцні червоні нитки (для перев’язування ляльки); -яскраві стрічки (для коси та оздоблення).
1.Спочатку щільно скручуємо тканину для тіла майбутньої ляльки.
За традицією, при виготовленні цієї ляльки не використовуємо голки і ножиці, підбираємо натуральні тканини, потрібну довжину відміряємо долонями.
нам знадобиться:
-світла тканина — ширина 2 долоні, довжина 3 долоні (для тіла ляльки) — 1 шт.; -світла тканина — ширина 1 долоня, довжина 2 долоні (для рук) — 1 шт.; -яскрава тканина — ширина 1 долоня (для спіднички) — 2 шт.; - мереживо або вишита тканина для фартушка; -нитки яскравих кольорів (для волосся); -міцні червоні нитки (для перев’язування ляльки); -яскраві стрічки (для коси та оздоблення).
1.Спочатку щільно скручуємо тканину для тіла майбутньої ляльки.
2.Далі готуємо нитки для волосся. Складаємо скручену тканину для тіла навпіл, вкладаючи волосся. Червоними нитками намічаємо місце, де буде шия ляльки.
3.Готуємо тканину для рук, скручуючи її з двох протилежних сторін.
4.Вкладаємо сформовані таким чином руки навхрест до тіла.
5.Міцно перев'язуємо тіло з руками навхрест червоними нитками.
6.Старанно заплітаємо косу, вплітаючи яскраву стрічку. Завершуємо формувати рукави, перев’язавши біля кінців рук червоними нитками. Наші витвори починають набувати обрисів ляльок.
7.Формуємо спідничку, зібравши яскраву тканину в складочки.
8.Припасовуємо таким чином передню і задню частини спіднички, фіксуємо, перев’язавши нитками. Весняночка майже готова.
9.Нам залишилось прикрасити Веснянку фартушком і підперезти поясом. Пояс можна зробити зі стрічки або сплести з яскравих ниток. До речі, пояс є обов’язковим атрибутом усіх обережних ляльок, оскільки символізує силу, достаток, захист від злих сил.
7.Формуємо спідничку, зібравши яскраву тканину в складочки.
8.Припасовуємо таким чином передню і задню частини спіднички, фіксуємо, перев’язавши нитками. Весняночка майже готова.
9.Нам залишилось прикрасити Веснянку фартушком і підперезти поясом. Пояс можна зробити зі стрічки або сплести з яскравих ниток. До речі, пояс є обов’язковим атрибутом усіх обережних ляльок, оскільки символізує силу, достаток, захист від злих сил.
Комментариев нет:
Отправить комментарий